Своєю збройною агресією росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни.

 

Її метою є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу.

 

Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ рф вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави та масового волонтерського руху.

 

Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, рф прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн.

 

Замість сили права москва прагне нав’язати світові право сили. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

 

Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Це продовження боротьби у минулих століттях. Агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

 

Вистояли – переможемо!

 

Слава Україні!

 

 

 

Шановні судді та працівники апаратів судів! Шановні громадяни! Шановні міжнародніпартнери України!

Минув рік із того дня, як мирні українські міста і села здригнулися від бомбардувань та вибухів, а в родину кожного з нас прийшли страшні слова – повномасштабна війна.

Минуле знає багато підступних прикладів, коли сусід без будь-яких причин ішов війною на сусіда, вбиваючи його родину й забираючи його майно. Але цивілізований світ роками думав, що часи варварства залишилися тільки в книжках світової історії. На жаль, минулого року ми дізналися, що світ помилився: варвари живуть уздовж багатьох кілометрів українського кордону і прийшли на наші землі вчиняти злочини та сіяти смерть.

Ірпінь і Буча, Бахмут і Маріуполь, Херсон і Харків, Запоріжжя і Миколаїв, Дніпро, Вінниця, Одеса, Кременчук, Київ… Маленькі міста і великі села, лікарні і школи, багатоповерхівки і мальовничі сади, електростанції і СТО, заводи і церкви, університети і суди… Ліси і поля, військові і цивільні, жінки і діти, домашні улюбленці і дикі тварини… Не вистачає слів, щоб перерахувати всі смерті, всі руйнування, весь біль…

Та Україна вистояла й щосекунди дає відсіч російським загарбникам. Саме загарбникам та варварам, адже військові ніколи б не вчинили тих страшних злочинів, які десятками тисяч фіксують наші колеги з прокуратури, ДБР, Національної поліції, інших правоохоронних органів. Військові в будь-якій цивілізованій країні мають честь і гідність. Російські найманці не мають жодних цінностей, окрім чорних пакетів, у яких їх тисячами ховають.

Україна перемагає на полі бою і веде війну за свободу та справедливість. Хтось із загарбників уже отримав вирок українського суду в Києві, Полтаві чи Дніпрі. Чиїсь злочини ще розслідують українські прокурори або прокурори Міжнародного кримінального суду. А для певної категорії злочинців ще буде створено окремий міжнародний трибунал. Жоден воєнний злочин не залишиться без уваги та покарання, навіть якщо для цього доведеться витратити не один рік.

Судова система гідно долає всі труднощі цієї війни, продовжуючи відправляти правосуддя іменем України на кожному сантиметрі підконтрольної Україні території. За минулий рік суди розглянули майже три мільйони справ – від дрібних проступків до вироків російським нелюдам.

Я вдячний кожному судді, кожному працівнику апаратів судів за вашу роботу під час тривог і блекаутів, подекуди в напівзруйнованих судах, з надмірним навантаженням та суттєвим браком фінансування. Кожен із вас своїм прикладом і на своєму місці наближає нашу Перемогу. Кожен із вас повертає тисячам наших громадян віру в правду і справедливість.

Особливо хотілося б відзначити наших суддів та працівників апаратів судів, які змінили теплі кабінети на холодні окопи, а чисті мантії і костюми на форму ЗСУ, носити яку сьогодні є найбільшою честю.

Вірю, що незабаром над кожним клаптиком нашої землі від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Севастополя замайорить синьо-жовтий прапор.

Дякуємо нашим мужнім воїнам і безстрашним лікарям, дякуємо натхненним вчителям та волонтерам, дякуємо кожному, хто вдень і вночі крок за кроком іде стежкою Перемоги.

Окремо дякуємо нашим міжнародним партнерам. Без вас наша велика Перемога неможлива.

Слава Україні! Слава кожному нашому герою! Разом переможемо!

 

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв

Верховний Суд

 

Все буде Україна! На довічно буде засуджено режим і кожного злочинця, якого породила російська федерація

"Крапку у цій війні ставитимуть юристи. За рік повномасштабної війни, коли реальністю стає створення міжнародного воєнного трибуналу, який судитиме воєнних злочинців, ми, судді, правники оцінили і зважили наші правові позиції, що сформовані судами по відношенню до держави-агресора і визнали, що сила права має не меншу силу, а ніж сила наших Збройних Сил України. Об'єднавши ці сили ми зможемо подолати ворога не лише на полі бою, а й у залах судових засідань, засудивши на довічно сам режим і кожного злочинця, якого породила російська федерація", - Богдан Моніч, Голова Ради суддів України.

Рада суддів України

 

Адже саме рік тому, 24 лютого 2022 року, у наше життя нахабно увірвався ворог.

Увірвався, аби ліквідувати нашу державу і знищити український народ. Рік тому ми не знали, чи буде українське «завтра».

Єдине, що ми мали, – любов до рідної землі, віру одне в одного та своє військо. А ще – ненависть до того, хто вирішив, що дитинство наших дітей має пройти в підвалах та бомбосховищах. Це дало нам неймовірну силу, якою вже рік захоплюється увесь світ.

 

З першого дня повномасштабного вторгнення кожен із нас докладав максимум зусиль для української Перемоги, опановуючи нові знання та вміння. І судові охоронці не стали винятком: наші хлопці та дівчата разом з усією країною стали до захисту рідної землі, щоденно роблячи свій внесок у Перемогу.

 

Завдяки українській силі та сміливості плани ворога були зламані. Ми вистояли, боремося та перемагаємо!

24 лютого назавжди залишиться в генетичній пам'яті українців як день сили та незнищенності українського роду.

 

Вічна пам'ять та доземний уклін тим, хто віддав свої життя за наше майбутнє. Ніколи не забудемо і нікому не пробачимо!